Ерготерапія – це первинна реабілітаційна професія у сфері охорони здоров’я, соціальних послуг та освіти, яка допомагає людям усіх вікових категорій. Клієнтами ерготерапевтів є люди, які внаслідок фізичних, розумових, сенсорних, психоемоційних або соціальних проблем не можуть брати повноцінну участь у повсякденному житті. Основною метою ерготерапії як науки та мистецтва є уможливленя залучення людини до виконання повсякденних занять, досягнення максимально можливого рівня її незалежності та покращення якості її життя шляхом розвитку, відновлення або підтримання функціональних навичок, модифікації заняттєвої активності людини або адаптації її середовища.

Основним засобом терапевтичного впливу ерготерапевта є заняттєва активність (заняття) – цілеспрямована діяльність у сфері самообслуговування, дозвілля та продуктивної діяльності (праці), яку ерготерапевт обирає, адаптує і використовує відповідно до індивідуальних особистісних потреб, вподобань і функціональних можливостей клієнта та з урахуванням факторів середовища його життєдіяльності.

Клієнтоцентричність професії забезпечується тим, що клієнт завжди активно залучається до процесу ерготерапії.

Результатами ерготерапевтичного втручання є:

• розширення та покращення заняттєвої участі клієнта через удосконалення (відновлення, розвиток) функцій організму; набуття, відновлення або підтримання функціональних навичок клієнта;
• особисте задоволення клієнта від заняттєвої участі;
• підвищення рівня незалежності;
• (ре)інтеграція у домашнє, робоче, освітнє, соціальне середовище;
• попередження хвороб та ускладнень тощо.

Ерготерапевти використовують біо-психо-соціальний підхід у професійній діяльності та володіють знаннями з медичних, психологічних, педагогічних, соціальних та заняттєвих наук, які дозволяють надавати кваліфіковану допомогу особам, групам та популяціям із обмеженнями життєдіяльності внаслідок порушення стану здоров’я, а також у результаті соціальних, культурних та інших обмежень участі у житті.

Професійна діяльність ерготерапевта охоплює, але не обмежується такими завданнями:

• оцінювання та аналіз виконання повсякденних занять;
• обстеження та аналіз сенсомоторних, когнітивних та психосоціальних навичок та їх впливу на виконання заняттєвої активності;
• оцінювання середовища проживання, професійної діяльності та соціокультурного середовища, у якому виконуються повсякденні заняття;
• відновлення, підтримка та організація виконання повсякденних занять;
• терапевтичне використання занять та вправ;
• розвиток, відновлення, компенсація або підтримання сенсомоторних, когнітивних та психосоціальних функцій та відповідних навичок, необхідних для виконання занять;
• модифікація та адаптація заняттєвої активності або середовища проживання, працевлаштування, навчання та соціального середовища
  відповідно до потреб клієнта, ергономічного та універсального дизайну;
• оцінювання, дизайн, рекомендації, виготовлення та навчання використовувати допоміжні технології, ортези, протези та інші технічні засоби реабілітації;
• менеджмент годування, процесу прийому їжі, жування і ковтання;
• навчання мобільності у громаді, у тому числі керування транспортними засобами та користування громадським транспортом;
• консультативні послуги, в тому числі навчання сімей, доглядачів, організацій, груп та популяцій тощо.

Використані джерела:
World Federation of Occupational Therapists (2017). Definitions of occupational therapy from
member organizations. Retrieved from
http://www.wfot.org/ResourceCentre/tabid/132/did/827/Default.aspx

Прикріплені файли:

1. Позиційна заява "Визначення ерготерапії"
2. Листівка "Ерготерапія"