Позиційна заява ГО “Українське товариство ерготерапевтів” Ерготерапія та асистивні технології

Визначення термінів

Ерготерапія є міжнародно визнаною реабілітаційною професією, яка пропонує ефективні послуги, спрямовані на забезпечення асистивними технологіями тих, хто їх потребує.

Асистивні технології (АТ) охоплюють асистивні засоби, модифікації середовища життєдіяльності, а також послуги та процеси, які дозволяють особам з різними станами здоров’я безперешкодно займатися бажаними заняттями в різних середовищах. АТ сприяють незалежності шляхом підтримки оптимальної заняттєвої участі в повсякденному житті осіб усіх вікових категорій та станів здоров’я. 

Асистивний засіб* — це будь-який зовнішній продукт (включаючи пристрої, обладнання, інструменти або програмне забезпечення), спеціально виготовлений або загальнодоступний, основною метою якого є підтримка або покращення функціонування та незалежності людини та, відповідно, сприяння її добробуту.1 

Важливість та потреба в асистивних технологіях

АТ є актуальними для всіх, хто стикається з функціональними обмеженнями, включаючи дітей та дорослих з інвалідністю, літніх людей та осіб, які живуть з хронічними захворюваннями. АТ можуть суттєво покращити виконання занять в усіх ключових доменах функціонування, таких як когніція, слух, зір, спілкування, мобільність, самообслуговування. 

Доступ до АТ є базовим правом людини і передумовою для створення рівних можливостей. Однак, наразі лише 1 з 10 людей має доступ до високоякісних доступних АТ і відповідних послуг і систем, які їм потрібні (WFOT). За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), кожна третя особа, або більше ніж 2,5 мільярдів людей у світі потребують принаймні одного асистивного засобу. Враховуючи глобальну тенденцію старіння населення очікується, що ця цифра збільшиться до 3,5 мільярдів до 2050 року. 

У контексті гуманітарних катастроф потреба у АТ суттєво зростає. В Україні, згідно статистичних даних за 2023 рік, більше 160 тисячам людей були рекомендовані допоміжні засоби реабілітації внаслідок встановлення інвалідності. Ерготерапевти розглядають відсутність доступу до АТ в рамках заняттєвої несправедливості та заняттєвої депривації, які перешкоджають людям і суспільству досягти свого потенціалу здоров'я.

Виклики у розбудові системи забезпечення населення АТ

Розбудова системи забезпечення АТ передбачає розвиток і зміцнення чотирьох ключових складових: наявності асистивних засобів; створення системи забезпечення АТ, інтегрованої у сфери охорони здоров’я та соціальної політики; підготовка фахового персоналу і розробка системної політики інформування, фінансування, керівництва та управління. Система забезпечення АТ має бути максимально простою і наближеною до користувачів та громад із урахуванням індивідуальних потреб користувача. Підготовка фахового персоналу повинна відбуватися з урахуванням потреби ефективного розподілу обов’язків та залучення тих фахівців, які володіють відповідними компетентностями.

Асистивні технології в ерготерапевтичній практиці

Надання АТ є ключовою компетентністю ерготерапевтів для сприяння незалежності, участі у житті, соціалізації та заняттєвої активності. За допомогою АТ ерготерапевти забезпечують відповідність між можливостями особи, особливостями її заняттєвої активності та характеристиками середовища.

В ерготерапевтичній практиці застосовуються АТ наступних категорій:

  • засоби індивідуальної мобільності (від палиць та милиць до крісел колісних різних типів), 

  • засоби для мобільності у громаді (модифікації особистого транспорту), 

  • комп’ютерні, мобільні та комунікаційні технології (пристрої, які генерують мовлення, комунікаційні дошки, програмне забезпечення),

  • роботизовані пристрої (роботизовані тренажери для верхніх кінцівок та екзоскелети),

  • модифікації домашнього та робочого середовища,

  • засоби для виконання активностей повсякденного життя (засоби для вживання їжі, особистої гігієни, одягання).

Процес надання послуг з АТ

Процес надання послуг з АТ може мати певні особливості залежно від типу засобу, яким буде користуватись особа. Проте загалом процес забезпечення простими асистивними засобами може бути описаний наступними кроками: 1) вибір засобу, 2) налаштування засобу, 3) навчання користуванню та 4) подальше спостереження за його використанням. Процес надання послуг ерготерапії має бути орієнтованим на клієнта, орієнтованим на командну роботу, етичним та відповідати загальноприйнятим стандартам практики.

Вибір асистивного засобу ґрунтується на цілісному оцінюванні людини. Ерготерапевти, які беруть участь в оцінюванні, використовують клінічні спостереження та аналіз виконання занять для визначення конкретних навичок та обмежень клієнта. Унікальність підходу ерготерапевта полягає у всебічному оцінюванні клієнта, його особистих факторів, заняттєвої активності та середовища, що дозволить вибрати саме такий асистивний засіб, який буде відповідати індивідуальним потребам і бажанням клієнта. 

Налаштування асистивного засобу повинно враховувати безпеку під час його використання у специфічних для клієнта заняттях та середовищах. Навчання користуванню передбачатиме опанування клієнтом та/або його родиною, доглядальниками навичок, необхідних для оптимального застосування асистивного засобу у повсякденних заняттях. Подальше спостереження необхідне для повторного оцінювання стану та потреб клієнта, виявлення труднощів у користуванні асистивним засобом, потреби у його заміні. 

Висновки

Потреба у АТ серед населення України стрімко зростає і вимагає розбудови ефективної системи забезпечення населення АТ. Використання АТ для підтримання чи розширення заняттєвої участі клієнта є інтегральною частиною ерготерапевтичної практики. Ерготерапевти співпрацюють із клієнтом та іншими фахівцями з реабілітації та соціальної політики, щоб забезпечити гідність та інтеграцію людей з інвалідністю  відповідно до базових прав людини. Ерготерапевти є невід’ємною частиною фахової команди, яка надає послуги з АТ, і повинні бути залучені до загальнонаціонального процесу розробки ефективних процесів та стратегій надання АТ.

Використані джерела:

1 – World Health Organization and the United Nations Children’s Fund. Global report on assistive technology (2022).

https://www.who.int/southeastasia/publications/i/item/9789240049451

2 – Звіт про причини інвалідності, показання до медичної, професійної і соціальної реабілітації за 2023 (форма №14) Центру громадського здоров’я МОЗ України.

http://medstat.gov.ua/im/upload/F14_R0_2023.xlsx

3 – American Occupational Therapy Association. Position Statement Assistive Technology Devices and Services within Occupational Therapy Practice (final approved draft 2024).

https://www.aota.org/-/media/corporate/files/secure/practice/officialdocs/position/assistive-tech-position-paper-final-draft_2024.pdf

4 – World Federation of Occupational Therapists. Position Statement Occupational Therapy and Assistive Technology (2019).

https://wfot.org/resources/occupational-therapy-and-assistive-technology

5 - WHO’s online Training in assistive products (TAP) https://www.gate-tap.org/uk/about/

 

Прикріплені файли:

  1. Позиційна заява_АТ і ЕТ